Їжак У Прозорій Воді
Ця книжка про життя. І про смерть. А ще про любов. Герой збірки — Василь, наш сучасник, ні з лиця ні з росту, але зі своїм світорозумінням, котре допомагає йому долати життєві труднощі.
Про книгу
Ця книжка про життя. І про смерть. А ще про любов. Герой збірки — Василь, наш сучасник, ні з лиця ні з росту, але зі своїм світорозумінням, котре допомагає йому долати життєві труднощі.
У фентезійній повісті «Людина, якої немає» головний герой за примхою долі стає керівником Пекла. Для тих, кого бентежить згадка про потойбіччя, скажу, що пекельного (страждань, чортів, казанів зі смолою тощо) там стільки ж, скільки пташиного молока в однойменних цукерках. В оповіданнях збірки змальовані сцени «земного» життя Василя. Хронологічно вони передують подіям, згаданим в повісті, слугують своєрідним додатком до неї — ану ж комусь закортить дізнатися більше про головного героя.
Ті, хто вже познайомилися з книжкою на етапі її створення, кажуть, що в ній присутній м’який гумор з дрібкою ненав’язливої моралі. Втім, у кожного своє світосприйняття чи бачення смішного — іноді читач знаходить у творах таке, про що автор навіть не замислювався, — тож, можливо, все це дійсно тут є. Якщо бажаєте розважитися й заразом поміркувати над проблемами буття, запрошую до знайомства з Василем — сподіваюся, воно буде приємним.
Відгуки
Вікторія Штепура, м.Харків
У захопливий сюжет, в діалоги, сповнені непересічного гумору, вплетено безліч філософських, етичних і моральних сенсів, які подані ненав’язливо, без жодної дидактики. Яскраві персонажі, кумедні ситуації та зворушливі життєві дрібниці складаються у барвистий килим з чітко визначеним узором.
Головний герой Василь — спокійний, хазяйновитий український чолов’яга, який аж ніяк не прагне нічого героїчного. Але саме він зі своїм непереборним почуттям власної гідності, дбайливості й відповідальності за все сутнє, м’яким гумором і незлостивістю об’єднує і підтримує усіх інших героїв.
Концепція українця як людини, що все довкола впорядковує і виступає для інших у ролі такої собі «кам’яної стіни» — це ж і є значна частка нашої національної традиції. І саме завдяки цьому Василь перетворюється на потужну символічну і міфологічну постать — при цьому анітрохи не втрачаючи звичайних і зворушливих людських рис.
«Людина, якої немає» — це цілісний, незвичайний, дуже цікавий і дуже український світ, у якому варто побувати.
ДУЖЕ РЕКОМЕНДУЮ!
Роман Онищенко, м.Запоріжжя
Текст просто шикарний. Дякую автору!
Про що кіно:
- Про смерть і життя після неї. Дуже динамічне воно виявляється, ну там.
- Про пекло. Архітектура цього пекла вас вразить. Ідея не нова, але описи — я хочу це побачити сам, але пізніше, як час настане ;)
- Повно непересічного гумору, не чорного, не нижче поясу.
Філософії в книзі повно, але ви її не помітите — вона між рядків. Читав і був наче причмелений.
РЕКОМЕНДУЮ!
Про автора
ОЛЕКСАНДР ШЕПІТКО
Народився на Одещині, вчився в Києві, наразі мешкає в м. Дніпро. За фахом — технік-металург, але майже все життя пропрацював сантехніком.
Прозою почав писати 4 серпня 2016 року: спочатку російською, а з нового 2017 року — виключно українською. В своєму доробку має чотири повісті та понад 70 оповідань. Основною темою творів є сучасність, описана переважно в гумористичному річищі. Також подобається фантастика, тому сьогодення в багатьох оповіданнях перемежовується з вигадкою.
В грудні 2018 року на ІІІ міжрегіональному літературному конкурсі «Кальміус» повість «Людина, якої немає» виборола друге місце в номінації «Проза для дорослих»; повість-казка «Крила для кота» і п'єса «Уламок іншого Всесвіту» також отримали дипломи другого ступеню в номінаціях «Проза для дітей» та «Драматургія».
Окремі оповідання друкувалися в альманасі «Нова проза», «Склянка часу».
За результатами конкурсів, що проводило творче об'єднання «Літавиця», декілька оповідань потрапило до збірок, випуск яких готується.
У вільний час полюбляє майструвати й працювати в саду. Батько чудового сина, який виховує двох неймовірних дівчаток та непосидючого, допитливого хлопчика.
